13.08.2009 |

Loading ...
Як погіршення екології і зростання цін на енергоносії відкриває нові ніші для бізнесу
Наявність тренда глобального потепління сьогодні практично ніким не заперечується. Але чи є це наслідком зростання вмісту в атмосфері парникових газів? Наскільки людство повинно у зростанні їх кількості? І взагалі, чи так небезпечно потепління, як про це говорять? Всі ці питання дискусійні, і ми не будемо тут шукати на них відповідь.
На наш погляд, набагато цікавіше та продуктивніше звернути увагу на те, що підвищений інтерес до екологічних технологій, що проявляється зараз не тільки політиками, але й бізнес-елітою розвинених країн, має цілком прагматичне пояснення. Цілком імовірно, що він відображає назріла потреба в черговій зміні системи глобальних економічних понять (в зв’язку з цим іноді говорять навіть про майбутню нової промислової революції - цього разу «зеленой»).

Екологічні виклики, до яких близько примикають проблеми нестачі і постійного подорожчання вуглеводневих ресурсів, стають стимулом для технологічних новацій, пошуку нових ринкових ніш. Істотні зміни намічаються і в бізнес-процесах. Якщо ще недавно беззастережно очолювала прагнення до мінімізації витрат, то зараз все частіше говорять про ідеологію нульових відходів, економічна вигода від якої цілком очевидна - менше відходів, значить, більше того, що можна продати.
ДЕФІЦИТ НАРОДЖУЄ КРЕАТИВНІ ДУМКИ
Зрозуміло, світ не готовий відмовитися від сталих доступними до теперішнього часу благ через необхідність урахування фактора екології. Ніхто не збирається відмовлятися і від економічного зростання. Але цього й не потрібно, тому що на практиці залишаються почутими і затребуваними тільки ті екологічні заклики та ініціативи, які не погіршують сьогоднішні умови життя людей і показники діяльності компаній. Ідеальний самий випадок, коли ці ініціативи і заклики показують нові можливості для розвитку, отримання нових доходів, підвищення якості життя. Зрозуміло, тут украй важлива роль «звичайних людей», які повинні бути готові дещо змінити свої звички і уклад життя, щоб виробники побачили, що питання екології дійсно хвилюють споживачів (є платоспроможний попит), тоді й інвестиції в екологічні напрямки будуть виправданими. А поки невидима рука ринку не запрацює з потрібною ефективністю, держава повинна твердо виконувати свою роль регулятора економічних процесів і вихователя свідомості громадян.

Елементи такого сценарію «зеленої» промислової революції реалізуються зараз в Японії. Тому японців відносно мало хвилює зростання цін на нафту - йому вони протиставили підвищення конкурентоспроможності своїх товарів і нарощування на цій основі експорту, за рахунок якого відбувається нагромадження коштів для технологічних та структурних змін в економіці та суспільстві. Можна констатувати, що крайня залежність від імпорту енергоносіїв стала для країни стартовим майданчиком для успішного старту енергонезалежності.
Головний поштовх був дан нафтовою кризою 1973 Японці ще на початку 1980-х першими заговорили про перспективи переходу в нову технологічну якість і тоді ж зробили відповідні розрахунки. Критичний рівень японськими експертами було визначено на рівні $100 за барель нафти. Кейтаро Хасегава, один з провідних японських економістів, стверджував, що якщо ціна вище $100 протримається не менше п’яти років, то відбудеться цивілізаційний стрибок, основа для якого проста - нерентабельні за дешевої нафти технологічні розробки стануть конкурентними, і це радикально змінить світ. Японія, відзначав Хасегава, навіть зацікавлена в реалізації такого сценарію, оскільки готова до нього краще за інші країни. Така готовність виникла тому, що величезні кошти вкладалися в створення унікальних технологій, багато з яких свого часу здавалися марною тратою грошей, а тепер можуть дати початок новим галузям.
СОНЯЧНИЕ СВІТЛО
В КІНЦІ 1970-х в Японії були запущені два великих проекти, що отримали державне фінансування і типово японські романтичні назви«Сонячне світло» та «Місячне світло». Перший з них об’єднав дослідження та розробки, спрямовані на розвиток альтернативних джерел енергії. Другий - заходи, орієнтовані на енергозбереження.
«Сонячне світло» японці розклали на шість «променів»-напрямків, рухаючись по яких пішли далеко у відрив. Мова йде про сонячнe енергетикe, використанні енергії морських припливів, термальних вод, вітру, енергії біомас і гігантського потенціалу надпровідності (причому досягнуті не тільки наукові успіхи). Створено реально працюючі агрегати і сформовані технологічні пакети для запуску продуктів у серію по всіх шести напрямках.

У рамках урядових програм допитливі японські дослідники експериментують з різними матеріалами в пошуках нафтової альтернативи. У результаті народилися унікальні технології одержання нафти з пластмасових відходів і навіть океанського планктону. Розроблена і методика масового вирощування нафтоносного планктону. Результативність технології така: з двох кілограмів планктону виходить кілограм нафти, яка при перегоні дає 62% бензину з октановим числом 95 і 15% гасу. Експерименти тривали протягом семи років, зате, крім нафти з планктону, вдалося «віджати» ще й солідні обсяги фізіологічно активних речовин, практичне застосування яких шукають медики (і, швидше за все, знайдуть).
Технології постійно удосконалюються. У 1979 р., коли японські корпорації вперше вивели на масовий ринок сонячні батареї, собівартість 1 кВт/год електроенергії була 5 тис. ієн, що в 100 разів дорожче «нафтового кіловата». Зараз же різницю в собівартості вдалося скоротити в рази, а самі сонячні елементи стали практично безвідмовними, тому їх без остраху вбудовують в стіни і дахи будинків.
СВІТЛО МІСЯЦЯ
ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА «Місячне світло» демонструє ефективність теорії «малих справ». З 1973 р. Японія скоротила імпорт нафти на 25%, утримуючи аж до середини 1990-х середньорічні темпи зростання економіки в межах 3-4%. Настільки вражаючий результат був досягнутий не тільки завдяки великим новаціям у промисловості, але й за рахунок економії на дрібницях - на побутові потреби, енергоємності автомобілів, за рахунок утилізації теплових відходів будівель і т. п. Існують не тільки національні проекти економії, а й їх «менші брати»: у місцевих органів влади, окремих корпорацій і фірм, сільських громад і міських кварталів.
Свого часу японці провели комплексні дослідження, побачивши результати яких, жахнулися. Виявилося, що при всій своїй дбайливості вони втрачали чи не третину виробленої енергії. Тому тепер проводиться серія заходів, спрямованих на досягнення до 2010 р. економії енергоспоживання в 30% від рівня 2005 р. На цю роботу уряд виділив 25 трлн. ієн.
У Токіо запущений перший у світі сміттєпереробний завод (вартістю $ 28 млн.), що перетворює відходи в біомасу, з якої отримують електрику і тепло для житлових кварталів. Підприємство в день переробляє 110 т побутових відходів, отримуючи біомасу в ході процесу ферментації; 3 т відходів дають енергетичний ефект, рівний 200л бензину. Вартість «сміттєвого» кіловату 7,7 ієни - третина від ринкової ціни звичайного.
ЖИТТЯ БЕЗ ВУГЛЕЦЮ
У ЧЕРВНІ 2008 р. прем’єр-міністр Японії оприлюднив програму створення «низьковуглецевого суспільства», передбачає серію заходів щодо переведення японської економіки на рейки енергозберігаючих технологій та впровадження розробок з використання нових джерел енергії. Заклики приєднатися до неї лунають і в інших країнах. Мета програми-подолати залежність людства від викопного палива, що виникла після промислової революції, і створити тим самим гарні стартові умови для майбутніх поколінь.
Підкреслюється, що не можна вирішити проблему, якщо розглядати її тільки як неминучий тягар. На перехід до «низьковуглецевого суспільства» слід дивитися як на шанс до нового економічного зростання: появи нового попиту, нових робочих місць і як наслідок - виникнення нового доходу. Розгляд же викидів вуглекислого газу як боргового зобов’язання забезпечить високу міжнародну конкурентоспроможність енергозберігаючих та екологічно орієнтованих технологій Японії. Причому ці технології країна зможе експортувати з великою вигодою для себе.
Можливо, і Україна їх імпортує в розрахунку на зиск. Або спробує за рахунок власних зусиль не випасти остаточно зі світових «зелених» процесів, не втратити можливість на етапі, коли шанси у багатьох гравців ще приблизно рівні.
источник: Комп&ньоН
Автор: admin